Книга "Великий Черчіль" Борис Тененбаум

Книга "Великий Черчіль" Борис Тененбаум

Складова палітурка "Брадель", ручної роботи, виготовлена з комбінації натуральних шкір (шкіра "Plonge Brown", шкіра "Marma Rossa" виробництва італійської шкіряної фабрики "Claudio"). Обкладинка книги оформлена комбінацією рельєфного золотого і срібного тиснення, c використанням фольги "Luxor 240". Обріз блоку виконаний в унікальній технології художньої задруківки золотої основи.

Нащадок древнього роду, він не мав стану і заробляв на життя пером, написавши більше, ніж Вальтер Скотт і Діккенс разом узяті, і навіть - єдиний з усіх політиків - отримав Нобелівську премію з літератури за свої знамениті мемуари. Захоплювався живописом, під чужим ім'ям брав участь в паризьких виставках. Багато пив, широко грав. Скандальні подробиці особистого життя його матінки, невістки і однієї з дочок протягом трьох поколінь служили їжею для "жовтої преси", але за самим Черчіллем великосвітських хронік, при всьому старанні, нічого знайти не вдалося - його єдиною пристрастю була політика. За своє довге політичне життя сер Уїнстон займав в уряді чи не всі можливі пости і двічі його очолював, а про "бульдога хватці", нестримної волі і непохитному мужність прем'єра ходили легенди. Він ненавидів комунізм - але любив кубинські сигари і, за чутками, вірменський коньяк. Він вважав Сталіна "породженням пекла" - але був змушений укласти з ним військовий союз (саме Черчиллю приписують найвідоміший афоризм про кремлівського диктатора, який нібито "прийнявши Росію з сохою, залишив її з атомною бомбою"). А сам Сталін, котрий у Черчілля "найлютішого ворога СРСР", тим не менш дав йому найутішнішу характеристику: "Ніколи ще не було випадку, коли хоробрість одну людину так впливала б на хід історії".