Подарунок-сувенір "Гроші світу"

В середні віки міжнародною валютою, що цінувалася у Європі та Близькому Сході, була срібна монета під назвою талер.

Срібний талер стабільно тримав марку в період XVI-XIX століть. На європейському ринку за всю історію існування цієї монети було викарбувано близько півтора десятка видів талерів. При цьому вони ходили по всьому світу.

Історії створення талеру розпочалося у місті Йоахімсталі у Богемії (сьогодні це місто Яхімов у Чехії) у 1518 році. Спочатку монета називалася йоахімсталер, на честь міста, яке чеканило монети. Якість йоахімсталера було чудовим: срібло 920 проби, вага близько 30 грам. Згодом йоахімсталер поширився територією Німеччини і коротко його почали називати талер.

Але є ще більш ранній факт про талер. У деяких нумізматичних працях говориться, що перший талер викарбував ерцгерцог Сигизмунд на початку 1484 року. І назва монети була іншою — гульденгрош. Тираж був малий, і монета ходила, переважно, Саксонією.

Талер став таким популярним, що ним зацікавився Карл V, король Іспанії та імператор Священної Римської імперії (1519–1557). У результаті він дав старт фінансової емісії. В 1524 був прийнятий перший імперський монетний статут, де прописувалася офіційна вага монети - 29,44 грама, 85% чистого срібла.

Були величезні різночитання у штампуванні монет. Наприклад, у Богемії у монеті чистого срібла було менше, ніж у стандарті імперського указу, а у Німеччині монети відрізнялися жахливою якістю штампування. Таким чином стандарт не прижився.

І кожна держава почала карбувати власні талери за власними канонами, зі своїми особливостями.

У 1566 був прийнятий черговий указ Священної Римської імперії - аугсбурзький. Їм було проголошено національну валюту - німецький талер, або рейхсталер. Монета виходила на високий рівень торгівлі, її цінували в інших країнах через високий вміст срібла.

Пізніше за правління Фрідріха II якість монети кардинально знизилася, а до 1857 року талер замінили новою монетою - маркою.

Іспанія випустила для Нідерландів особистий талер. Він називався бургундський талер у роки правління Філіпа II (1556–1598). Незабаром, у період тривалих воєн, що почалися, країна почала ділитися на провінції, де змінювали назви талера як тільки заманеться.

Так, в 1566 там почали випуск подібність німецьких рейхсталерів із зображенням Іоанна Богослова, дали йому нову назву - рейксдальтер. Після утворення Сполучених провінцій Нідерландів у 1581 році вона стала основною монетою.

Також вона називалася срібним дукатом з 1659 року, а з 1816 року, аж до появи євро, називалася гульденом.

Подібність талеру в Швеції з'явилася в 1534 і називалася ріксдалер, на зразок німецького рейхсталера. У Данії та Норвегії ходили також риксдалери. Після скандинавського монетного союзу було запроваджено іншу валюту - крону.

Італія теж наслідувала монети Нідерландів, але монети в італійців були дуже низької проби. Називалися такі монети талеро. Вони служили переважно для торгівлі з Левантом і Північною Африкою. Існувало 4 види талеро: венеціанський, савойський, тосканський та рагузький. Карбування тривало до 1941 року.

У сувенірі представлено копію талерів. Вони розташовані на фоні картини, надрукованій сублімаційним способом.

Сувенір входить в колекцію "Гроші світу".